бігай, стрибай і не бий коліна

Previous Entry Share Next Entry
і все стане на свої місця
sssashkoy
у мене такий період дивний. ніби адаптуюся до Львова, але це дуже важко із такою транспортною мережею і погодою. інколи я зовсім апатична, часом весела і енергійна. але річ у тім, що сама я майже нічого не контролюю. все якось само собою відбувається, а я ніби глядач. єдиний глядач.

буває я безстрашна, а буває, що боюся майже всього. але тішить одне - я завжди залишаюся у свідомому стані. все чітко розумію.

під час канікул зі мною хтось був. я дуже рідко, на годинку-дві залишалася сама і це був відпочинок. а от у Львові я постійно сама. Саша так влучно сказав перед моїм від2їздом, що їхати у потязі до Львова, бути там - це відчуття самотності. і неважливо, чи на кінцевій станції тебе хтось чекає, чи ні. і можливо, десь це можливість для мене - більше цінувати близьких, більше концентруватися на собі і своїх цілях.

щось таке твориться навколо. Рахів став кримінальним і злим. люди кидаються один на одного, переважно із-за грошей чи якоїсь вигаданої влади. повертаємося до післярадянських часів, коли вдиралися в хати і за магнітофона могли всю сім2ю вирізати. всяке бидло, колишні мусора, регіонали очолюють вищі посади. як мені все набридло. як набридли ті, як стрибають вище голови.

і мені дуже хочеться втекти чим подальше.

але я вірю і знаю, що все пройде і що все стане на свої місця.

?

Log in

No account? Create an account